Новини

Головна Новини Професійний погляд Страховий ринок України: Час Змін

Страховий ринок України: Час Змін

02.02.2018
Українська федерація убезпечення
Про невід’ємну частину економіки України – ринок страхових послуг, його інвестпривабливість, історію, нагальні питання та майбутнє ми говоримо із Олександром Завадою, виконавчим директором НАСК «Оранта».

– Олександре Леонідовичу, ви багато років працюєте у страховому бізнесі. Ми знайомі з Вами ще з часів, коли лише створювався вітчизняний страховий ринок і Ви були активним учасником цього процесу, керівником НАСК «ОРАНТА», а згодом очолювали (2008­2012 роки) Українську федерацію убезпечення. Які на Ваш погляд зміни сталися на ринку страхування?

– Якщо кількома словами відповісти на запитання, то напевно, найближчим до нинішньої реальності буде твердження про те, що ринок урізноманітнився.

Завершилася приватизація. З’явилися та дедалі більшу роль відіграють іноземні компанії кращих світових брендів. Частина з них вже встигла розчаруватися в перспективах українського ринку страхування і пішла, а дехто навіть втік.

Компанії вітчизняного капіталу зміцніли, намагаючись протистояти в конкуренції до світових грандів. Стрімко увірвалася на ринок електронна комерція.

Уже за кілька місяців кожен власник автомобіля матиме можливість придбати поліс автоцивілки, не виходячи з дому.

На ринку існує величезна кількість якісних продуктів, пропонованих надійними компаніями з найрізноманітнішим клієнтоорієнтованим сервісом. Проте на превеликий жаль водночас нікуди не поділися компанії, які надають специфічні послуги так званого податкового арбітражу Ще живі «сплячі красуні», свого часу створені для продажу. Добре почуваються «фінансові піраміди», що дозволяють власникам за два­три роки забрати шляхом демпінгу три­чотири відсотки ринку автоцивілки і піти по­англійськи, залишивши свої борги «простакам» на їхню думку, які будують довгостроковий бізнес, формуючи необхідні резерви і залучаючи капітал, постійно покращуючи сервіс для клієнтів. А ще можна згадати  високі комісії, демпінг, недобросовісну конкуренцію.

І за останні три роки держава зробила все можливе, щоб ці потворні явища минулого продовжували підривати довіру до такої важливої суспільству й економіці інструменту управління ризиками як страхування. Воістину як в анекдоті про людину, яка запалює стогривневу купюру, аби знайти п’ять копійок, що загубилися.

Напевно, в тому числі й тому, впродовж майже двох років депутати водять козу навколо президентського законопроекту про передачу повноважень Нацкомфінпослуг Національному банкові, прийняття якого дозволило б в найкоротші терміни істотно оздоровити ситуацію на ринку страхування.

Ймовірно своя сорочка ближче, аніж суспільний інтерес?

Але я вірю в те, що критична маса потреби в реформах вже найближчим часом перевищить опір.

– Чи є сьогоднішній темп зростання на нашому ринку однозначним свідченням його привабливості для іноземних інвесторів? Або зростання обсягів показано за рахунок зростання курсу гривні?

– Про будь­яку привабливість говорити ще дуже рано.

Після глибокої девальвації 2014 року ринок впав утричі, до рівня 2004 року, якщо вимірювати його в еквіваленті, наприклад, доларів США.

І зараз, тільки­тільки почалося поступове відновлення втрачених позицій за рахунок пожвавлення економіки.

– Можете озвучити короткий прогноз щодо страхового ринку України?

– Цьогоріч можна очікувати приріст в 14%, а в наступному – 15%.

Але при цьому, зміни в еквіваленті дол. США будуть значно скромнішими за рахунок триваючого повзучого ослаблення національної валюти і складуть по 7% відповідно.

На жаль, за цим показником ми застрягли десь між 2004 и 2005 роком.

Якщо ж кардинальних змін не станеться, будемо там перебувати ще не менше трьох років.

– Ви часто спілкуєтеся з закордонними колегами. Чи змінилося у них за останні роки ставлення до українського страхового ринку?

– Ставлення перестраховиків точно слідує за змінами у нас. Частина з них зберігає лояльність до своїх постійних клієнтів, перевірених досвідом довгострокових відносин. Частина злякалася нашої турбулентності та втратила інтерес, захистившись стіною надвисоких тарифів. Частина проявляє обережність, осторонь придивляючись за процесами на нашому ринку. А є й ті, хто готовий ризикнути, розраховуючи на перспективу подальшого прискореного зростання. Усе залежить від ризик­апетиту компаній та їхньої стратегії.

– Регулятор (Нацкомфінпослуг) постійно посилює вимоги до страхових компаній, але, як бачимо, особливих змін на ринку немає. Чому?

– По­перше, про це потурбувалися депутати, позбавивши Комісію процесуальної незалежності. Сьогодні, щоб почати перевірку необхідно отримати згоду органу виконавчої влади. Не може Орган нагляду відмовити в створенні  завідомо неплатоспроможного страховика тільки тому, що той у правильній послідовності склав необхідну кількість папірців. А якщо відмовить, то суд швидко «виправить непорозуміння». Я вже не кажу про позбавлення ліцензії вже неплатоспроможного страховика. І звичайно ж не додає ентузіазму співробітникам Органу нагляду дворічне очікування ліквідації.

– Світовий банк, МВФ, ЄБРР, USAID та Представництво ЄС в Україні закликали Верховну Раду України завершити розгляд законопроекту №2413a по консолідації функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг (відомий як «Закон про спліт»), де передбачено реорганізацію Нацкомфінпослуг. Як Ви до цього ставитеся?

– Не секрет, що самі страховики попросили їх сприяти припиненню цього нескінченного жаху. Не всі, звичайно, а ті, хто все ще розраховує на перспективу професійної роботи за єдиними правилами, а не в умовах відсутності хоча б якихось правил. Українська федерація убезпечення неодноразово зверталася не лише до міжнародних організацій, а перш за все – до Президента України, Уряду та Верховної ради з проханням про прискорення прийняття президентського законопроекту про спліт.

– Як швидко це може статися? Скільки ще потрібно часу, аби українському ринку почали довіряти усі?

– Не хочу бути оракулом. В українській політиці немає закономірностей, виходячи з яких можна будувати професійні  прогнози. Але в останній місяць ми бачимо активізацію роботи в профільному Комітеті ВРУ. Істотно активізувався і НБУ. З’явилося відчуття близькості рішення.

– Довіра ж таки не з’явиться за Законом.

– Минуть роки, поки  люди забудуть знецінені вклади Держстраху, неодержані страхові відшкодування від «пірамід», що випарувалися. Але цей процес піде значно швидше, якщо сама держава почне довіряти регульованому нею ринку, який перебуває під її ж наглядом.

– Як ви ставитеся до створення Мегарегулятора?

– Як до наступного етапу інституційної реформи. Ніхто зі страховиків не має  ілюзій з приводу спліту. Звичайно ж НБУ буде складно приділяти страховикам таку ж увагу, як і банкам. Не виключені й помилки. Але, принаймні, почнеться рух, будуть притягнуті необхідні ресурси як кадрові, так і матеріальні. Можливо, що і з запізненням, але прийматимуться рішення щодо нагальних проблем страхового ринку. Держава, нарешті, припинить робити вигляд, що його регулює і наглядає, а почне це реально робити. А після рішень, потреба у прийнятті яких накопичувалася десятиліттями, можна буде подумати і про подальше удосконалення системи регулювання та нагляду у фінансовому секторі.

– Чому страховики не можуть об’єднатися і вийти з єдиною позицією, кожне з трьох об’єднань (ЛСОУ, УФУ, «Страховий бізнес» лобіює свої інтереси? Чи не краще створити одну саморегулюючу організацію?

– Хочу нагадати, що навіть за даними українського уряду частка тіньової економіки перевищує 40%. І, незважаючи на численні державні програми боротьби з цим явищем, ця частка стабільно висока. Хіба це випадково? Ні, звичайно. В українському суспільстві, зокрема, в органах влади, діє розгалужена мережа з її збереження та розвитку.

Не випадково розвалили держнагляд та систему ліцензування, не випадково ввели мораторій на перевірки, не випадково не вдається осучаснити систему спрощенки. Це не вдалося зробити навіть президенту­втікачу, який  узурпував усю формальну владу. А окрім чорного ринку існує ще й сірий. І депутати з чиновниками намагаються «курирувати» найбільш ласі шматки ринків, використовуючи функціонерів асоціацій. Учасники одного ринку мають різну конкурентоспроможність, як і різний ступінь дотримання норм законодавства і можливість акціонерів фінансово підтримувати свій бізнес. Тому, не лише в страхуванні, але і практично в кожній галузі української економіки, існує кілька груп підприємців, які застосовують кардинально різні бізнес­моделі, що перебувають під впливом різних політичних і владних груп, тому й існує немало представників цих груп або комбінації їх об’єднання. Отже, на ринку страхування єдина асоціація обов’язково з’явитися і без втручання держави, після очищення цього ринку від неплатоспроможних і тих компаній, що імітують страхування, переслідуючи інші цілі, а також після очищення влади від корупції. А  очищення ринку в нинішніх умовах можливо лише після спліту.

– Як ви оцінюєте діяльність Моторного бюро, зокрема щодо впровадження Європротоколу та електронного полісу?

– МТСБУ на сьогодні найближче реалізувало модель саморегулювання. В умовах паралічу держрегулювання і нагляду це дозволило зберегти мільярди коштів клієнтів, які в іншому випадку пішли б на задоволення потреб власників пірамідальних компаній. Діючи всупереч, а не завдяки, страховики, хоч і не без втрат, поступово звільняються від корупційного впливу депутатів і чиновників. Хоча і дещо в збоченій формі Координаційної ради, повноваження якої одноосібно здійснює Нацкомфінпослуг, реалізована європейська модель взаємодії між Бюро та Органом нагляду, без прокладок і посередників.

Результатом цього, за ініціативою як Бюро так і Нацкомфінпослуг, стали багато реформ на ринку автоцивілки, у тому числі й згадані Вами.

– Як ви ставитеся до гучних дій регулятора з перевірки строків внесення членами бюро інформації про поліси ОСЦВ?

– Вважаю це непорозумінням. Наслідком все тих же дій з розвалу системи державного нагляду в Україні на догоду операторів тіньової і сірої економіки, уособлених в законах про держнагляд та ліцензування. Ні у кого на ринку немає заперечень проти необхідності якомога швидшого наповнення бази даних МТСБУ про поліси та відшкодування. Свого часу страховики самі ініціювали введення відповідних санкцій. Але не можна ігнорувати той факт, що через нерозвиненість у регіонах інфраструктури передачі даних і транспортної інфраструктури забезпечити стовідсоткове своєчасне введення інформації неможливо. Я не кажу вже про форс­мажорні ситуації, пов’язані з відключеннями електроенергії в сотнях населених пунктів у зв’язку з аваріями і стихійними лихами. Прийняття першої редакції Положення про ЦБД із дводенним терміном було поєднане з прийняттям Ліцензійних умов для автоцивілки, що передбачає необхідність звернення МТСБУ для встановлення Нацкомфінпослуг порушення Ліцензійних умов. Після прийняття Закону про діцензування і постанови КМУ про загальні Ліц. умови, а також після скасування спеціальних Ліц. умов з автоцивілки, виникли нові обставини, що дозволяють Органу нагляду діяти самостійно і формально, чим вони негайно скористалися.

Сьогодні оприлюднено новий проект змін до Положення про ЦБД, в якому проблему необхідно врегулювати, виходячи з того, що не може нормативно­правовий акт містити вимогу, яку неможливо виконати і за невиконання якої, можуть послідувати санкції у вигляді позбавлення ліцензій.

– Як Ваша Компанія планує організувати свою роботу щодо  ДМС, в зв’язку з прийняттям Закону з медреформи?

– Сьогодні вперше зроблено реальний крок до появи в Україні неселективного попиту на послугу ДМС з боку фізосіб, а не тільки корпоративних клієнтів.

Тому ми маємо намір активно брати участь у процесі впровадження цього закону і бути готовими надати мільйонам наших клієнтів якісний сервіс.

– Як ви оцінюєте позицію компанії за підсумками 2016 та  2017 років?

– Компанія, як і раніше, залишається №1 на ринку автоцивілки і навіть посилює лідерські позиції, поступово і обережно збільшує свою частку в Зеленій карті і КАСКО. Ми активно вдосконалюємо систему врегулювання, продуктову лінійку, яка забезпечує прорив в інших видах. Нині в день Компанія укладає 7 500 договорів страхування і виплачує понад 500 тисяч гривень. Середній строк урегулювання з автоцивілки значно зменшений нижче середньо ринкового  рівня, а за договорами  КАСКО ми виплачуємо у середньому менше, аніж за два тижні. Як приклад наведу виплати більш ніж двомстам потерпілим внаслідок вибухів у Калинівці вже у перший місяць після події.

– І останнє запитання, ваші побажання читачам ювілейного номера журналу, у створенні якого ви брали участь і лишаєтеся постійним автором?

– Хочу побажати читачам, серед яких багато професійних учасників ринку страхування, дочекатися новин не лише про початок реальних реформ на ринку страхування, а й про їх успішність набагато раніше виходу наступного ювілейного номеру вашого журналу!

 

Бесіду вела

Лариса Семака

 

КОМЕНТАРІ (0)