Новини

Головна Новини Професійний погляд Про спліт, антиспліт та трохи про погоду на страховому ринку України

Про спліт, антиспліт та трохи про погоду на страховому ринку України

22.09.2018
Українська федерація убезпечення
Тема сплiта на сьогоднi стала не тiльки найбiльш обговорюваною, а й призвела до переформатування сектору громадських органiзацій фiнансових установ за чорно-бiлим принципом "за" або "проти". Третього не дано. Збереження статус-кво або смерть.
Редакцiя ВД "Украна Бизнес" не випадково цiй темі присвячує багато часу, оскiльки необхiдно пояснити не лише учасникам ринку, а в першу чергу - суспiльству загалом аби вiдновити, а краще - посилити довiру до страхування та небанкiвської фiнансової системи. Актуальну тему коменту Олександр Завада, виконавчий директор НАСК «Оранта».

— Олександре Леонідовичу, прокоментуйте ситуацію щодо спліта і чому, на Вашу думку, він має критиків на ринку небанківських фінансових послуг?

   Тих, хто проти СПЛІТа прогнозовано виявилося більше. Прогнозовано, бо експертами вже давно проаналізовано сучасну структуру, наприклад, страхового ринку, і встановлено жалюгідну картину. Умовно кажучи, на десятки страховиків, які є або прагнуть бути класичними, припадають сотні компаній, які або вже хронічно неплатоспроможні та нездатні виконувати зобов’язання, або будують фінансову піраміду і стрімко наближаються до стану перших, хоч нових грошей їм ще вистачає для покриття старих боргів, або будують бізнес на корупції та адмінресурсі, або допомагають іншим галузям ухилятися від сплати податків та імітувати дотримання вимог законодавства або просто заморожені, очікуючи, коли їх покличуть для виконання «брудної» роботи. Тож хіба можуть всі ці бактерії, віруси та паразити бажати швидкого одужання організму небанківського фінансового ринку, на тілі якого вони паразитують? Доведеться шукати інший організм. А тут ще й Незалежний Антикорупційний суд замаячив на горизонті. Тож і концентруються всі наявні ресурси на тому, щоб ще хоч на тиждень продовжити хворобу. Тай недостатність процедур за принципом стримувань і противаг, що створює умови для зловживань, викликає стурбованість й у компаній, які загалом підтримують ідею невідкладного оздоровлення небанківських фінансових ринків.

  А лікар при цьому каже, що у нього багато інших, більш хворих пацієнтів.

  У термінах сучасної медичної реформи лікар – це Уряд і Парламент, вірніше, Фактична Коаліція в Парламенті, яка створила цей Уряд. Саме вони, як сімейний лікар, мають виконати дві важливі функції: діагностувати хворобу небанківського фінансового ринку — розбалансованість систем організму через відсутність пруденційного нагляду і направити до вузькопрофільного фахівця з пруденційного нагляду – Національного банку. чому до НБУ? Тому що там є готова команда фахівців, які знають і вміють лікувати подібні хвороби.

   Це неправда, що банківський і небанківський ринки є з різних галактик. Çвичайно, у кожного є свої особливості, але різних людей лікують, насамперед,за нозологіями, а не прізвищами. НБУ має інституційну інфраструктуру, яка вже забезпечує впровадження євродиректив у сфері банківського регулювання та нагляду. І, нарешті, тому, що у команди НБУ є політична воля здійснювати реформи. Все це можна вибудувати і на базі Нацкомфінпослуг. До речі, в УФУ ще десять років тому був розроблений законопроект про Незалежний Прозорий Професійний Ефективний орган регулювання та нагляду у сфері ринків небанківських фінансових послуг. Але спробуйте пояснити хворому, який корчиться від болю, що йому ще треба почекати, доки ми відправимо інтерна закордон, він там вивчиться сучасним методам лікування. За цей час ми знайдемо кошти, побудуємо сучасну клініку і ось тоді полікуємо.

   Скільки потрібно було часу, щоб перезавантажити НКРЕКП? П‘ять років. І це при жорстких вимогах міжнародних партнерів України, і з результатом, який ще не визнано успішним. Можу з упевненістю стверджувати, що якби існувала хоч б десятивідсоткова можливість, уже можна було б спробувати. Але, якщо антисплітівська команда вже три роки успішно блокує законопроект, поданий Президентом і визнаний ним невідкладним, то шанси на перезавантаження Нацкомфінпослуг на європейських принципах дорівнюють нулю. А імітація нікому не потрібна. Врешті-решт, і в нинішніх несприятливих законодавчих та політичних умовах теж можна багато зробити.

  Найбільш прогресивним кроком у напрямку впровадження євродиректив у сфері страхування можна назвати нові нормативи достатності та якості активів, які вперше впроваджують, по суті, мінімальний розмір регулятивного капіталу. А в сукупності з новою Ìетодикою щодо резервування, яка ось-ось має бути зареєстрована, це створить нову якість регулювання, оскільки відбудеться наближення вимог щодо розміру резервів та якості активів до природи та масштабу зобов’язань. Буде суттєво зменшено сферу завищення вимог понад необхідний рівень, навіть вище європейського рівня, що сьогодні робить потенційними порушниками практично всі компанії, і ставить орган нагляду перед дилемою: закривати очі на формальні порушення абсурдних вимог і писати пояснення прокуратурі щодо бездіяльності чи застосовувати заходи впливу за ці порушення, порушуючи норму Закону про фінпослуги щодо необхідності врахування наслідків порушень і заходів впливу. Залишається лише побажати, щоб ці документи відпрацювали свій час до запровадження вже на законодавчій основі вимог до регулятивного капіталу, оскільки надто багато інтересів зачіпають ці документи, що спонукатиме до протидії потенційних аутсайдерів. Робота над наближенням законодавства України до європейського законодавства повинна тривати й надалі. Щодо Законопроекту №8415. Ідея цього законопроекту спочатку полягала у тому, щоб заспокоїти учасників небанківських ринків, які переходять відповідно до спліта під нагляд НБУ, встановивши чіткі, прозорі, передбачувані процедури нагляду, що дозволить забезпечити з одного боку ефективну роботу НБУ з оздоровлення ринків, а з іншого – уникнути волюнтаризму та помилкових рішень. Однак, в підсумку виявилося, що цей законопроект перетворюється на свого роду антиспліт, оскільки передбачає посилення повноважень Нацкомфінпослуг, що дає блокувальникам спліта підстави розглядати його, як альтернативу, стверджуючи, що з 8415 Нацкомфінпослуг краще за НБУ здійснюватиме нагляд. Насправді ж 8415 мав би стати скороченою версією 1797—1. Але не став, не дивлячись на багато формальних запозичень.

   По-перше, у ньому відсутня така важлива складова регулювання, як регулятивний капітал. Запровадження цього інструмента підзаконними актами поставить його під постійний ризик скасування судом.

   По-друге, виведення Нацкомфінпослуг з-під дії законів про ліцензування та нагляд не було належним чином компенсовано аналогічними процедурами, передбаченими цими законами, які спрямовані на забезпечення прозорості та передбачуваності нагляду. Зокрема, відсутні принципи регулювання та нагляду, не продубльовано норму про заборону включення до ліцумов уже обов’язкових положень за іншим законодавством, відсутня досудова апеляційна процедура, навіть зникла передбачена сьогодні законом про фінпослуги норма про необхідність враховувати при застосуванні заходів впливу наслідки порушень тощо.

  По-третє, не тільки збережено норму про захист прав споживачів як завдання органу регулювання та нагляду, що вже сьогодні перетворило його на квазі судовий орган, а й поширено ці норми на юридичних осіб.

   В сукупності все це дає підстави стверджувати, що 8415 дійсно перетворює орган регулювання та нагляду на монстра, який сам встановлює правила, сам їх контролює, сам судить і сам забезпечує примусове виконання своїх рішень.

   За цим законом, якби він був прийнятий, страховик може бути позбавлений ліцензії за будь-які два, навіть найдрібніші, порушення. Жодних стримувань та противаг! Яке поле для корупції і зловживань!

  На противагу антиспліту, робота над сплітом для його підготування до другого читання ведеться у напрямку збалансування вагомих повноважень НБУ та його незалежності прозорими та передбачуваними процедурами на основі розумного балансу. Вихід НБУ як органу регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами поєднуватиметься зі збереженням всіх позитивних напрацювань цих законів, які однак, не знижуватимуть ефективність нагляду. Тобто, всі учасники небанківських фінансових ринків, які дійсно зацікавлені в його оздоровленні, мають змогу замість блокування спліта включитися у роботу щодо його удосконалення.

— Який із пропонованих ринку законопроектів буде найбільш прийнятним для крупних представників небанківських фінансових послуг, для представників середніх та малих компаній?

— Тільки спліт, за умови його доповнення прозорими, передбачуваними, збалансованими процедурами, сприятиме виконанню зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС щодо гармонізації законодавства та впровадження Міжнародних стандартів нагляду. Законопроектам же 8415 та 3670—Д потрібна суттєва модернізація для того, щоб передбачені ними проєвропейські, прогресивні норми не обтяжувалися рудиментами антиринкових, антисоціальних положень, і координація в часі зі сплітом, який має передувати всім іншим змінам законів. Впевнений, що збереження статус-кво — це як у вождя світового пролетаріату крок вперед — два назад, реінкарнація Нацкомфінпослуг через 8415 — це два кроки вперед — один назад з постійним ризиком зупинки реформ і навіть зворотнього руху через заміну складу Комісії за підсумками чергових виборів. І лише спліт — це послідовна і неухильна реформа, так як фінансовий стан України і її боргова залежність ще дуже довго буде сприяти не допущенню міжнародними кредиторами популістів до керівництва Нацбанком.

   І якщо у природи немає поганої погоди, то для страхового ринку нинішню погоду не можна назвати сприятливою і залишається сподіватися на вітер змін у вигляді спліта. А допоки це станеться, страховикам доводиться хмари розганяти практично голими руками. Як говорив наш Великий Кобзар: «Хтось мурує, хтось руйнує...». Тому й багато зусиль докладається для змін, а результат більш ніж скромний. Але він є.

   Два роки минає, як в МТСБУ був запущений проект прямого врегулювання, який сьогодні забезпечує вже на чверть виплати потерпілому обраним ним страховиком. Півроку як запущено проект електронного поліса в ОСЦПВВНТЗ, частка якого досягає вже 1%. Загалом розширяється сфера електронної комерції в страхуванні.

  Ефективно діє в Ядерному страховому пулі система фінансового забезпечення, яка на порядок знизила ризики солідарної відповідальності та сприяла за рахунок вступу нових членів та зростання ризик-апетиту існуючих, збільшенню втричі власного утримання членів ЯСПУ.

   Але дві третини членів МТСБУ все ще за межами ПВЗ, контроль наявності поліса через ЦБД все ще не унормовано актом цивільного законодавства, існують суттєві ризики скасування оновлених нормативів якості та достатності активівчерез суд або блокування їх ефективного застосування через ДРС. Та й витрати на підтримання та розвиток інфраструктури електронного поліса в МТСБУ і страховиків не такі уже й малі. І власне утримання членів ЯСПУ все ще не відновлено до рівня, який існував до кризи.

   Фактично припинив своє існування Аграрний страховий пул, який насправді так і не працював. Більше десяти років не діє державна підтримка в агрострахуванні, якщо не рахувати декілька договорів, укладених відповідно до чинного закону в перший рік його дії.

   Тому робота над вирішенням існуючих проблем триває. І тим ефективнішою вона є, чим більшим є сприяння реформам з боку Нацкомфінпослуг в межах його обмежених повноважень, наприклад, так як це мало місце щодо запровадження прямого врегулювання та електронного поліса.

   Актуальна сьогодні реформа нещодавно запроваджених в МТСБУ додаткових внесків 10% і 15% для ринків внутрішнього та міжнародного страхування відповідно. Їх розмір має бути диференційовано залежно від ступеня ризику окремого страховика для системи солідарної відповідальності, що дозволить не навантажувати добросовісних страховиків і ефективно протидіяти демпінгу, маніпуляціям щодо звітності та недобросовісній конкуренції. Саме попереджати негативні явища замість пом’якшення наслідків, що має місце сьогодні при однаковому розмірі додаткових внесків. А це в свою чергу відкриє дорогу для удосконалення системи корегуючих коефіцієнтів, яка сьогодні все більше втрачає актуальність у зв’язку з інфляцією збитків та технічним прогресом.

   Необхідно розширювати набір інструментів фінансового забезпечення ЯСПУ з метою зниження витрат та підвищувати ефективність адміністрування в пулі.

   ВАЖЛИВО ПРИВЕСТИ ЛІЦУМОВИ ДЛЯ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНУСТАНОВ ДО ЗАКОНУ ПРО ЛІЦЕНЗУВАННЯ, щонайменше прибравши одіозні пункти 35 та 36, які дозволяють навіть найдрібніше порушення договору чи акта законодавства вважати порушенням Ліцумов та позбавляти за ці порушення всіх ліцензій.

   Певні надії покладаються страховиками на нещодавно погоджені асоціаціями, МАП та Нацкомфінпослуг принципи доопрацювання законопроектів про агрострахування з державною підтримкою, що може врешті-решт відкрити дорогу до відновлення і розвитку цього виду страхування.

    Чи справдяться ці та інші надії буде видно вже в перші два місяці нової сесії ВРУ, оскільки далі депутати поринуть у вир виборів аж до 2020 року.


КОМЕНТАРІ (0)