Новини

Головна Новини Професійний погляд «Ми можемо ініціювати вихід Росії з системи «Зеленої картки», що буде однією з економічних санкцій»

«Ми можемо ініціювати вихід Росії з системи «Зеленої картки», що буде однією з економічних санкцій»

02.04.2014
Генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова.
«Урядовий кур’єр». 2 квітня 2014 року.

   Анексія Криму порушила, зокрема, і питання про те, як працюватиме на цій території страховий бізнес. Згідно з даними Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), станом на кінець 2013 року в Криму діяло сім регіональних страхових компаній (СК). За підсумками минулого року, відокремлені підрозділи вітчизняних страховиків зібрали тут 152,8 мільйона гривень страхових платежів і здійснили страхові виплати на суму 48,5 мільйона гривень. Активи регіональних кримських страхових компаній становили 204 мільйони гривень.

   Згідно зі статтею 8 законопроекту №4473-1 про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України («Про окуповані території») у Криму заборонена будь-яка господарська діяльність (підприємницька та некомерційна), якщо вона підлягає держрегулюванню, зокрема ліцензуванню, отриманню дозвільних документів, сертифікації тощо. Про те, які виклики постають перед страховиками в умовах окупації і яких рішень вони очікують від законодавців стосовно документів, що стосуються економічної діяльності у Криму, «УК» розповідає генеральний директор Української федерації убезпечення (УФУ) Галина ТРЕТЬЯКОВА.   

—Пані Галино, відповідно до законопроекту №4473-1 будь-яку господарську діяльність у Криму заборонено. Як у таких умовах діятимуть страховики?

   — Страхові компанії, якщо буде ухвалено такий закон, зможуть працювати тільки у разі, якщо Кабінет Міністрів встановлюватиме якісь окремі норми стосовно окремих видів діяльності (відповідно до цього законопроекту саме КМУ встановлюватиме норми з окремих видів діяльності). Нещодавно росіяни подали в Державну думу РФ законопроект, згідно з яким ліцензії українських СК будуть чинними до 1 січня 2015 року. Хоча це не розв’язує проблему повною мірою, але поки що вітчизняні компанії зможуть працювати у Криму. Окрім цього, у законопроекті «Про окуповані території» відчувається намір уряду «відрізати» Крим (це, швидше за все, рекомендація Венеціанської комісії). Надалі питання економічної діяльності на окупованій території дискутуватимуть з іншими країнами (наприклад Польщею, Румунією, Угорщиною).

—Вирішення яких термінових речей потребує страховий бізнес?

   — Неврегульованим залишається питання: може чи ні страхова компанія, яка страхує якийсь об’єкт на материковій частині України по всьому світу (приміром, автівку за КАСКО), у територіальне покриття включати Крим? Чи це має бути покриття тільки на території материкової України? Законопроект не дає пояснень, що робити в цьому випадку, але в конструкції урядової постанови це питання має бути роз’яснено. Ще одна невизначеність: чи давати страхове покриття у зв’язку з імовірним нещасним випадком під час страхування життя і здоров’я людини, яка проживає на материковій Україні і може переміщуватися на територію Криму?

—На яких умовах можуть бути розірвані «кримські» страхові договори і розпочаті виплати? Можливо, для цього необхідне централізоване рішення у масштабах України?

  — Це питання, що належить до компетенції Кабміну, також залишається неврегульованим вищезгаданим законопроектом. Стосовно ж того, що робити з «хвостами» договорів, які укладено до набуття чинності цього законопроекту, то тут можуть бути два варіанти. У першому — Кабмін заборонятиме діяти СК на території Криму. Тоді страховик має видати наказ про створення відокремленого реєстру договорів по Криму, за якими заборонено виконувати зобов’язання, ввести за ними мораторій і обрахувати, яку суму потрібно повернути страхувальникам. У зв’язку з тим, що договір не діятиме в подальшому через форс-мажорні обставини, потрібно повернути платежі за договорами, стосовно яких страховик не нестиме зобов’язань.

   Розрахунки теоретично мають провадитися після закінчення військової ситуації, але страховик може прийняти рішення і робити це навіть тепер. Аналогічна ситуація була після Другої світової війни у Швейцарії та в Німеччині. Тоді страховики зафіксували реєстром ці зобов’язання, до виконання яких вони повернулися після закінчення всіх бойових дій, а також виходу з окупованих територій і демаркації кордонів. Тому страховики можуть зафіксувати зобов’язання і розбиратися з ними в подальшому.

—А якою може бути інша модель поведінки страховиків?

   — Згідно з другим варіантом поведінки, страховики можуть звернутися у Кабмін з проханням продовжити виконувати зобов’язання щодо «хвостів», аби уникнути негативного ставлення їхніх клієнтів до них самих. У такому випадку уряд своєю постановою має дозволити робити це компаніям, які будуть у цьому переліку.

— Для яких видів страхування «кримське» питання буде надто болісним?

   — Найбільше постраждає автоцивілка. Адже, на жаль, нині ми бачимо, що Моторно-транспортне страхове бюро України (МТСБУ) інтелектуально не спроможне і не намагається з’ясувати довготермінові речі, які законопроектом №4473-1 не обумовлено, але з якими ми стикатимемося. Наприклад, це так звана система «Зелена картка» (страховий сертифікат єдиної форми, що застосовують у країнах — членах міжнародної системи автомобільного страхування з такою ж назвою, які зазначені у цьому сертифікаті). У цю систему, зокрема, входять Росія і Україна.

   Варто зазначити, що наша держава тут є «старшим братом», бо увійшла до системи «Зелена картка» раніше. Окрім того, Росія має нині тільки перехідний статус і намагається скоротити термін такого перехідного членства (зазвичай він становить п’ять років).

   Вважаю, що нині ми можемо ініціювати вихід Росії із системи «Зелена картка», що буде однією з економічних санкцій, які можна запровадити до країни-окупанта, гарантіям якої не можна довіряти щодо виконання взятих нею зобов’язань. Треба визначитися, чи прийматимуть керівники окупованої території обов’язкове страхування цивільної відповідальності від українського  СК-резидента? Чи продаватимуть вони у примусовому порядку і укладатимуть договори страхування на кримській території під час в’їзду автівки з реєстрацією на материковій Україні?

   Або ж, чи будемо ми пускати машини з кримською реєстрацією на материкову частину з російським страховим полісом? Це питання не може бути врегульоване Нацкомфінпослуг, а тільки на рівні міжнародних відносин. Тому треба терміново звертатися до Міжнародного бюро «Зеленої картки» і порушувати питання щодо страхування цивільної відповідальності через незрозумілий статус «окупована територія».

   Крім того, не врегульовано питання гарантій російського уряду і Російської спілки автострахувальників (РСА) за виплатами страхового відшкодування авто з кримськими номерами і російською реєстрацією, якщо його власник нанесе шкоду українському громадянину. Система «Зелена картка» передбачає, що уряди і Бюро (в Росії це РСА) беруть на себе відповідальність про таку виплату, якщо її не здійснює страхова компанія. Симетрично відбувається стягнення з іншого винуватця ДТП. Оскільки нинішні «кримські» взаємовідносини не підпадають під Директиву ЄС «Про зелену картку», їх потрібно врегулювати.

— Чи є технічні питання, що непокоять фахівців?

   — Одне з них — як відбуватимуться платежі за довгостроковими договорами страхування життя, якщо договір розраховано на 5—20 років? За інформацією наших компаній зі страхування життя, вони поки не передбачають жодних ускладнень. Тож якщо людина хоче сплатити внесок, то вона може приїхати до материкової частини України або скористатися платіжними системами.

   Можуть виникати питання під час надання допомоги у зв’язку зі страхуванням за договорами «асістанс» (послуги, що надають туристам, які виїхали за кордон, відповідно до умов договору страхування) і ДМС. Є ще проблема розташування майна, яке належить страховим компаніям на території Криму. Але ці суми ми поки оцінюємо як незначні, хоча розглядаємо можливість створення реєстру майна, що міститься на території Криму, аби внести до майнових претензій України у цілому. Відомо, що реєстр майнових вимог створює НБУ для ведення в подальшому переговорів із Росією.

— Зрештою, яким чином регулюватиметься робота персоналу СК?

   — Його діяльність урегульовано трудовим правом. Мін’юст вважає: якщо видають кримчанину російський паспорт під тиском, а людина вважає себе українцем, то ми будемо визнавати таких людей українцями. У Криму для працівників-росіян в українській страховій компанії (якщо вона має бажання) є механізм залучення так званих експатів (іноземні спеціалісти), яких реєструють і надають їм дозвіл на роботу. Можливо, акціонери деяких СК залишаться працювати у Криму заради іміджу. Тому це питання має бути в центрі уваги під час переговорів Нацкомфінпослуг та російського Центробанку.

Вікторія КОВАЛЬОВА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

   Галина ТРЕТЬЯКОВА. Народилася у 1963 році у станиці Новокубанка Целіноградської області (Казахстан). У 1986 році закінчила Харківський авіаційний інститут за спеціальністю «інженер-механік авіаційних двигунів». У 2002-му отримала диплом магістра фінансів Міжнародного інституту ринкових відносин та підприємництва. Працювала у 1986—1991 роках інженером-технологом на Первомайському машинобудівному заводі. Із 1991 по 2006 роки обіймала посади в УАСК «АСКА–життя»: спочатку першим заступником генерального директора, а потім головою правління. У 2006—2009 рр. — голова правління ЗАТ «Просто-страхування. Життя та пенсія». Працювала у 2009–2010-му членом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України директором департаменту тимчасового адміністрування фінансово-кредитних установ. Із 2010 року — генеральний директор Української федерації убезпечення.

КОМЕНТАРІ (0)