Новини

Головна Новини Професійний погляд Коли українським фермерам заплатять за жуків та засуху

Коли українським фермерам заплатять за жуків та засуху

21.10.2016
Українська федерація убезпечення
Експерти: Начальник департаменту корпоративного страхування АСК "ІНГО Україна" Сергій Кривошеєв; Заступник виконавчого директора НАСК "Оранта" Олександр Нагорний; Заступник генерального директора Української федерації убезпечення В'ячеслав Перепелиця.
«АграрНик»

   Агрострахування в Україні активно деградує. З 2016 року скорочується обсяг застрахованих площ сільгоспвиробників і відразу в 1,4 рази зменшилася кількість укладених з аграріями договорів. Позитивний момент - дворазове скорочення рівня збитковості в секторі.

   Ще один позитивний момент - збільшення зборів, тобто сум, сплачених аграріями страховикам: в 2 рази в гривні - до 156 млн. грн, і майже в 1,5 рази в доларовому еквіваленті - до $ 6 млн. Такі попередні результати дослідження IFC по 11 страховим компаніям.

   Хоча, як повідомила провідний експерт IFC Вікторія Якубович, запити для дослідження відправили всім 45 структурам, що мають ліцензії для роботи з сільгоспсекторі. "Ті, хто надав дані, в основному і покривають весь ринок. Дані тих, хто не надав, можливо і спотворюють результат. Але за нашими оцінками, похибка становить не більше 5%", - зауважила вона.

   Чіткого розуміння і пояснення тенденцій зростання страхових зборів при падінні кількості договорів і площ ні учасники ринку, ні експерти IFC не визначили. Хоча і зазначають, що рівень зборів в $ 6 млн. зрівнявся з рівнем 2008 року, коли держава надавала підтримку у вигляді субсидій.

   "Як і раніше збори йдуть за трьома основними каналами: добровільне страхування, програми з держструктурами і банківські застави. Цифра в $ 6 млн. - це плачевний показник і радіти нічому. Тим більше, що в 2013 вже досягали $ 5,6 млн. За рахунок чого відбулося зростання в доларах зараз, сказати важко. І говорити про стійкий тренд зростання не доводиться", - зазначив начальник департаменту корпоративного страхування АСК "ІНГО Україна" Сергій Кривошеєв.

   У IFC ж припускають, що зростання сум пов'язане c можливим зростанням цін, переходом від страхування витрат до страхування врожаю, а також тим, що виробники могли віддати перевагу в страхуванні дорожчі культури замість дешевших. Самі учасники ринку до причин зростання зібраних премій додали, можливе збільшення застрахованих невеликих фермерських господарств (підтвердження в цифрах цього немає), вплив інфляції, підвищення ціни продукції, і особливо відзначили зростання сум збору за програмами форвардних договорів Аграрного Фонду та "Державної продовольчої зернової корпорації України", що забезпечили половину зібраних страховиками премій.

   "За статистикою 50% надходжень дають компанії, які беруть активну участь в програмах державних корпорацій. При втраті цього джерела коштів, компанії багато втратять", - констатував менеджер управління страхування майнових ризиків страхової компанії "PZU Україна" Олександр Муха.

   А як вважає співзасновник ТОВ "АгроСюрвейер" Іван Редька (надають послуги огляду майна, що приймається на страхування, андерайтингу та врегулювання збитків), без державних компаній, ринок агрострахування обвалиться. За його словами, зв'язок між динамікою обсягів ринку і будь-якою підтримкою держави, яскраво демонструє ситуація 2010-2011 рр., коли чисто-фінансових вливань держава не проводила.

   "У ці роки відзначений сплеск агрострахування, хоча особливо держава субсидії не виділяла. Але умови Фонду, який активно пішов на ринок, були цікавіше, в порівнянні з банківським і кредитами. Якщо в 2010 році виконував контракт, то був зобов'язаний повернути суму без штрафів і відсотків за користування. Тому тоді і попит був", - зазначив Редька.

Держпідтримка відкладається

   Моделі багатьох країн свідчать про те, що без компенсацій агрострахування не має серйозного розвитку, констатують страховики. У країнах, де підтримка є, страхується від 50% площ сільгоспвиробників.

   "Якщо компенсацій немає - максимальний обсяг ринку 5-15%", - уточнили в "ІНГО Україна".

   В Україні страхується максимум 3% площ. Посилення державної підтримки агрострахування очікують вже в 2017 році. Надії будувалися в зв'язку з доопрацюванням та затвердженням Нацкомфінпослуг нової редакції Закону "Про страхування сільгосппродукції з держпідтримкою".

   Якби Верховна Рада його прийняла, моментальну фінансову підтримку у вигляді компенсації половини страхових зборів отримували б не тільки агрохолдинги, а й невеликі фермерські господарства, для яких в законі передбачений механізм підтримки. Тобто 50% страхової премії лягало б на плечі фермерів, а 50% - бюджету.

   За умови страхування всіх агровиробників, незалежно від розмірів, влада виділила б СК майже 1,5 млрд. грн. Навіть якби держава виділила 300 млн грн, що в 2 рази більше зібраних премій у 2016 році, то ефект за кількістю застрахованих площ склав би приблизно півтора мільйона гектар (проти 676 тис. га в 2016 році), підрахував Сергій Кривошеєв.

   Великим плюсом превентивної допомоги агровиробнику є страховка держави від компенсації набагато більших втрат у разі природних катаклізмів. Самі учасники ринку визнають, що і вони і держава "розслабилися" в останні 5-7 років, так не було жорстких втрат через природних умов. Як, наприклад, вимерзання великих площ озимих.

   "Були випадки посухи, але вони не мали глобального масштабу. І не забувайте про циклічність і зміні клімату. Колись ми зіткнемося з тим, що у нас вимерзне 70% посівів, і тоді всі будуть кричати, а де ж було агрострахування. І тоді треба буде виділити на підтримку збанкрутілих селян кілька мільярдів гривень", - зазначив Сергій Кривошеєв.

Владі простіше запланувати гроші на субсидування, ніж виділяти суми на ліквідацію катастроф, вторять страховики.

   "Яскравий приклад закон 2005 року, який став наслідком проблем 2003 року, коли в 8 областях України повністю зникли озимі. Держава тоді розривалася, сільгосппідприємства цих областей залишилися без грошей і посівів. Треба не забувати, що катастрофа в сільському господарстві тягне набагато більші проблеми, ніж просто знайти і запланувати субсидії", - додав Іван Редька.

   Не менш важливим прийняття нової редакції закону є і для самих страховиків. Для них передбачено створення нового Аграрного страхового пулу, який буде не тільки визначати розмір фінансового забезпечення для виконання зобов'язань перед виробниками, але і перерозподіляти кошти, що виділяються з бюджету, між страховиками на компенсації втрат. Це є дуже важливою складовою фінансової підтримки і страховки для самих компаній в разі великих втрат через масові ризики. Так практика перестрахування і організації ситуативних пулів не є достатнім захистом від величезних збитків.

   "Створення нового системного пула, передбачає, що компанії, які в нього увійдуть, зобов'язані будуть брати на себе ризики не менше 1 року, а на 10-15 років мінімум. Адже зі збитковістю в 8%, як в 2016 році, компанії впораються самі. Але завтра може бути і 400% збитковості, і хто зможе це покривати. Якщо пул не буде довгостроковим, то всі з нього вийдуть і це дискредитує всю систему. А такі збитки можливі", - запевнив заступник генерального директора Української федерації убезпечення В'ячеслав Перепелиця.

   За його словами, прорахунок спільно з IFC ризикової моделі на 17 років показав, що є вузькі місця і сплески, де можуть бути катастрофічні збитки до 400%. З такими цифрами не впорається жодна, навіть найбільша, страхова компанія України. А заступник виконавчого директора НАСК "Оранта" Олександр Нагорний додав, що сьогоднішній рівень виплат всіх СК покриває лише 0,02% всіх збитків в сільському господарстві.

   Однак, незважаючи на всі доводи страховиків, нова редакція Закону "Про страхування сільгосппродукції з держпідтримкою" хоч і затверджена Нацкомфінпослуг ще в березні 2016 року, до сих пір не потрапила до Верховної Ради. Проект документа знаходиться в Міністерстві аграрної політики і продовольства, і страховики вже не розраховують на початок дії закону в 2017 році.

   "Навіть в коаліційній угоді обмовлялося удосконалення механізму страхування підтримки сільгоспвиробника, в тому числі, через механізми кредитування і страхування. Ми напрацьовували проект спільними зусиллями 10 років. Він пройшов обкатку в IFC, з сільгоспвиробниками, страховиками і з тим же Мінагропродом. Залишається сподіватися, що він не загубиться", - резюмував В'ячеслав Перепелиця.

 

«АграрНик»

КОМЕНТАРІ (0)