Новини

Головна Новини Новини Федерації Олександр ЗАВАДА: «Для страхового ринку дуже важливо, щоб держава побачила у страховиках партнера»

Олександр ЗАВАДА: «Для страхового ринку дуже важливо, щоб держава побачила у страховиках партнера»

25.12.2010
Страховикам 2010 рік запам’ятається тим, що вперше за весь час існування ринок розпочав інформаційну війну з регулятором через непрофесійність і некоректність його роботи. Але ця війна, на жаль, не об’єднала ринок, хоч і змусила зробити ряд кроків із саморегулювання.

Чому страховики не можуть знайти спільну мову та які виклики очікують ринок найближчим часом, про це наша розмова з президентом Української федерації убезпечення (УФУ) Олександром ЗАВАДОЮ.

 

Про ситуацію на ринку

— Вітчизняне страхування завжди поділяли на схемне та класичне. І страховики лобіювали законодавчі ініціативи залежно від того, яку частину ринку вони представляють. Сьогодні різночитання у публічних виступах та ініціативах страховиків також пов’язані з обстоюванням інтересів класичного і схемного страхування?

— Ні, зараз ситуація змінилася. Частка класичного страхування в загальному обсязі страхування вже наблизилася до 70%. Отже, проблема поділу ринку на схемну і класичну частини поступово сходить нанівець. А наступного року, за нашими оцінками, схемна частина взагалі опиниться в межах похибки експертних оцінок.

— Що унеможливить схеми?

— Передбачений Податковим кодексом перехід страховиків на загальну систему оподаткування. Хоча для нього і встановлено перехідний період в один рік, але зміни, що запроваджуються вже з 2011 року, зводять до нуля оптимізаційні схеми з участю страховиків.

Тобто наступного року страхові компанії (СК) сплачуватимуть, як і раніше, податок за ставкою 3% від зібраних премій, а вже з 1 квітня 2011 року — без вирахування перестрахування. В результаті, за нашими оцінками, класичний ринок сплатить податків на 10—15% більше, але оптимізаторам, які віддають у перестрахування до 99% премій, доведеться або платити податки у 100 разів більші, або піти.

Масштаби інших схем з участю СК значно скоротяться завдяки здійсненню реформи у сфері нагляду та внесенню змін до законодавства про страхування.

— Чому ж страховики не можуть досягти згоди принаймні в стратегічних питаннях?

— Проблема в тому, що серед класичних страховиків є ті, хто лише формально вважається СК, оскільки вони не формують належних резервів, не думають про майбутнє. І є СК, які хочуть працювати тривалий час, гарантувати виконання своїх зобов’язань перед страхувальниками і розвивати цей ринок.

Тобто сьогодні наявний внутрішній конфлікт на ринку класичного страхування. Суть його полягає тому, як швидко ми повинні рухатися до європейських стандартів і чи взагалі ми повинні до них рухатися і щось змінювати. Значна кількість компаній узагалі не хоче реальних змін.

— Це означає, що робота з підготовки нової редакції Закону «Про страхування», яка ведеться в Держфінпослуг, буде блокуватися і може виявитися марною?

— Така ймовірність існує. Тому і виникає запитання, чи доцільно сьогодні писати закон на далеку перспективу, знаючи, що стосовно нього буде шалена протидія.

— Можливо, спочатку варто дійти згоди між учасниками ринку і поки що почекати зі зміною базового закону?

— Ні, Закон «Про страхування» потрібно змінювати. Але зміни мають бути еволюційними.

В Євросоюзі на впровадження й адаптацію Solvency І було передбачено десять років. Аналогічна ситуація і з упровадженням Solvency II. У нас же є різні точки зору з цього питання.

Дехто пропонує одразу писати закон, в якому встановлено вимоги до капіталу на основі системи управління ризиками. Та якщо системи управління ризиками не створено, прозорість ринку на нульовому рівні, немає якісної статистики, достовірної звітності, методологічних підходів, на підставі чого ми будемо оцінювати ці ризики і будувати формули?

Не варто робити зміни заради змін. УФУ пропонує здійснювати поетапний перехід до євростандартів, який передбачає зміну Закону «Про страхування» в три етапи.

На першому етапі — ухвалити зміни до закону щодо оздоровлення ринку, підвищення його платоспроможності, прозорості та якості державного регулювання. Також на цьому етапі розв’язати проблему з допуском компаній на ринок.

Це не означає, що треба зупинити реєстрацію нових страхових компаній. УФУ вважає за доцільне впроваджувати цивілізовані процедури. Якщо страховик має намір займатися певним видом страхування, то повинен показати державі, що він на це здатен: у нього є бізнес-план, людські та фінансові ресурси, зацікавлені у розвитку бізнесу акціонери та склад органів управління, що відповідає кваліфікаційним вимогам.

— Однак сьогодні страховики подають бізнес-плани до Держфінпослуг…

— Так, але у комісії немає можливості відмовити у реєстрації, якщо поданий бізнес-план нереалістичний. Тому ми і пропонуємо внести такі зміни, щоб нагляд здійснювався не формально, а змістовно.

— У чому суть другого і третього етапів зміни Закону «Про страхування»?

— Другий етап передбачає прийняття нової редакції цього закону, яка впроваджує систему пруденційного нагляду та наближує нас до Solvency І.

Третій етап — це встановлення вимог до капіталу на основі системи управління ризиками, що її передбачає Solvency ІІ. Вимоги до капіталу на основі оцінки ризиків — це формульний підхід. Ми повинні дочекатися його впровадження в Євросоюзі, вивчити цей досвід, а потім уже впроваджувати в нас.

— Скільки часу потрібно для проведення такої реформи?

— Приблизно десять років. За висновками експертів УФУ, перший етап повинен бути розрахований на два роки. Власне, законопроект щодо оздоровлення ринку нами вже наданий Держфінпослуг для розгляду. Сподіваємося, в цьому питанні не буде тривалої затримки.

Крім того, керівництво УФУ працює у робочій групі Держфінпослуг з розробки нової редакції Закону «Про страхування». Ми сподіваємося, що її буде підготовлено впродовж 2011 року. Для розгляду та ухвалення в парламенті потрібно ще півроку. Потім — три роки на впровадження.

А в 2015 році вже можна починати запроваджувати формульний підхід до розрахунку капіталу з відповідним перехідним періодом до 2020 року.

Про «автоцивілку» і платоспроможність

— Ви говорите про реформи, підвищення вимог до платоспроможності… А може, варто об’єднувати ринок в інший спосіб? Адже страховики домовилися, коли йшла мова про підвищення тарифів з «автоцивілки»…

— Ви дуже звужено дивитеся на процеси, які відбулися в обов’язковому страхуванні відповідальності автовласників. У цьому виді страхування у 2010 році з ініціативи Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) відбулася зміна правил гри. Запроваджено нові, більш жорсткі ліцензійні вимоги, відповідно до яких зараз проходить переліцензування СК, затверджено Положення про єдину централізовану базу даних, збільшено ліміти відповідальності. УФУ активно підтримує ці процеси, бо це рух у напрямку оздоровлення ринку.

— Однак УФУ заявляла, що зараз Держфінпослуг видає ліцензії, в тому числі і з «автоцивілки», СК з підвищеним ризиком неплатоспроможності. Сьогодні на ринку вже є три страховики-банкрути, за зобов’язаннями яких платитиме МТСБУ. Наступного року проблема може не тільки повторитися, а й стати катастрофічною для класичного ринку…

— Навряд чи. Крім змін до нормативної бази, які зроблені регулятором, було прийнято документи МТСБУ. А саме: зміни до статуту і нову редакцію Положення про членство, яка встановлює більш жорсткий порядок набуття і позбавлення членства, створюється регламентний комітет.

Також бюро запровадило процедуру моніторингу й оцінки фінансового стану страховиків — членів МТСБУ, яка заблокує доступ до ринку фінансово нестійких та неплатоспроможних компаній. Тобто ринок для підвищення платоспроможності почав здійснювати саморегулювання. Й очікує, що для регулятора
платоспроможність СК стане головним критерієм при здійсненні нагляду.

— Чим відрізняється моніторинг фінансового стану, який запроваджує МТСБУ, від того, що вже проводить Держфінпослуг?

— Створено повноцінний бізнес-процес із забезпечення платоспроможності і гарантування виплат страхового відшкодування. І головне — створено можливість виявити недостовірну звітність СК ще на етапі подання нею документів для набуття членства в бюро.

Раніше такої процедури не було, і страховики набували членства у МТСБУ за формальною ознакою — наявність ліцензії. Зараз цей процес буде змістовним. Комітет із ризиків аналізуватиме фінансовий стан страховиків не тільки при вступі у члени бюро, а й щокварталу відповідно до критеріїв, затверджених загальними зборами МТСБУ.

Якщо страховик потрапляє до групи фінансово нестійких компаній, то для нього встановлюються підвищуючі коефіцієнти до внесків у фонди бюро. І надалі, якщо компанія знехтує цими вимогами, може бути поставлене питання про позбавлення її членства в бюро.

Страховики хочуть, щоб такі прозорі і зрозумілі бізнес-процеси були впроваджені регулятором при здійсненні нагляду. Держфінпослуг отримала звітність СК, проаналізувала, виявила страховиків, фінансовий стан яких викликає тривогу, отримала від них пояснення. Якщо пояснення незадовільні, призначила перевірку. Якщо в рамках перевірки виявлено ознаки недостовірної звітності, призначається додатковий обов’язковий аудит. Далі на підставі результатів перевірки і аудиторського висновку приймаються рішення щодо заходів впливу.

— Для призначення додаткового аудиту страховика Держфінпослуг недостатньо наявної нормативної бази…

— УФУ вже давала цьому питанню оцінку. Більше того, ми пропонували започаткувати цю роботу і підготували проект змін до відповідних нормативних актів.

Так, Держфінпослуг має право призначати додатковий аудит, але не має чітко визначеної процедури. Навіть за відсутності чітко регламентованої процедури ринок не чинив би опору зрозумілим і прозорим діям регулятора. Зокрема, якби додатковий аудит призначався на підставі проведеного аналізу фінансової звітності, і регулятор пояснив ринку, як формується ціна на послуги аудиторів.

Натомість регулятор зробив кроки, які ніхто не зміг підтримати. Близько сотні СК було призначено додатковий обов’язковий аудит, більшість компаній перевірку пройшли. Але досі ні об’єднанням страховиків, ні громадськості не відомі підсумки цих перевірок. Отже, процедура позбавлена сенсу. А процедура заради процедури нас не цікавить.

Про регулятора

— Заяви про непрофесійність, непрозорість та неефективність роботи Держфінпослуг лунали від учасників небанківського фінансового ринку неодноразово. Але адміністративна реформа комісію фактично не зачепила…

— Ми вважаємо, що позитивні зміни попереду. Той стан, у якому сьогодні перебуває регулятор, не сприяє ні прискореному виходу з кризи, ні розвитку ринку.

— Яких саме позитивних змін очікує ринок?

— Необхідно підвищити статус Держфінпослуг шляхом прийняття змін до Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» або взагалі через ухвалення окремого закону про комісію, де значно детальніше було би виписано всі процесуальні засади її діяльності. УФУ має відповідні напрацювання. Ми готові співпрацювати з оновленою владою в цьому питанні і після здійснення адміністративної реформи.

Зокрема, УФУ вважає першочерговим завданням наповнення регулятора професійними кадрами, забезпечення гарантій реальної незалежності членів комісії, створення якісної матеріально-технічної бази та належного фінансового забезпечення.

— Ринок не бентежить, що Держфінпослуг може втратити свою самостійність і стати частиною Міністерства фінансів України або частиною мегарегулятора, або об’єднатися з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку?

— Найгірший варіант — залишити все, як є, коли формально нібито орган незалежний, але позбавлений ресурсів, можливості професійно працювати, політично заангажований, непрозорий.

Але зрозумійте, з точки зору можливості побудувати ефективний орган нагляду абсолютно все одно, скільки буде таких органів — один, два чи три, буде він підпорядкований Мінфіну чи ні. Значення має те, наскільки професійні посадові особи та чи мають вони реальну незалежність у прийнятті рішень, чи достатньо у відомства фахівців для виконання покладених завдань, чи ефективно використовуються наявні ресурси та чітко унормовані в законодавстві повноваження. І все це можна забезпечити за будь-якої структури.

Так само формальною видається дискусія про розмежування регуляторних і наглядових функцій між різними органами виконавчої влади. Врешті-решт ні Мінфін (якщо на нього буде покладено регуляторні функції) без участі органу нагляду, ні об’єднане відомство без участі Мінфіну не матимуть змоги проводити ефективну регуляторну політику на ринку страхування. Тобто налагодження ефективної співпраці між органом нагляду та іншими органами виконавчої влади є неминучим.

— Хто повинен працювати на чолі і в апараті регулятора — професійні чиновники, учені чи практики з ринку?

— Шукати фахівців потрібно скрізь. Питання — в людських і професійних якостях і тих завданнях, які ставляться перед цими людьми керівництвом держави. Завдання щодо розвитку фінансового сектора вже поставлені в Програмі економічних реформ на 2010—2014 роки президента України. Тепер необхідно визначити особливості реалізації цих завдань стосовно страхового ринку.

— Вже розроблено проект такого документа?

— В УФУ така робота ведеться. Ми вважаємо, що необхідно визначити стратегічні перспективи галузі не менш як на найближчі десять років, виходячи з масштабу та глибини реформ, які необхідно здійснити. Для страхового ринку дуже важливо, щоб держава побачила у страховиках партнера для вирішення загальносуспільних проблем, який реально, з допомогою цивілізованих механізмів може взяти на себе відшкодування збитків і формування довгих інвестиційних ресурсів. Уже сьогодні резерви зі страхування життя — 2 млрд. грн., тоді як частка класичного страхування за чистими преміями у ВВП — лише 0,85% (у середньому у світі — 7%), а обсяги всіх страхових резервів — 10 млрд. грн.

Завдання на 2011 рік

— У Програмі економічних реформ на 2010—2014 роки передбачено впровадження обов’язкового медичного страхування. Страховики братимуть у цьому участь?

— УФУ розроблено концепцію запровадження обов’язкового медичного страхування за участю страховиків. Але сьогодні це питання не страхового ринку, а стратегічних реформ, які перебувають на контролі в президента. Ми вважаємо, що конкурентна ринкова модель обов’язкового медичного страхування за участю СК не тільки створить прозору систему фінансування охорони здоров’я, а й буде стимулювати підвищення якості медичних послуг.

УФУ запропонувала механізм створення такої системи. Думаю, питання про медичне страхування буде завданням на 2011 рік, так само як і питання участі страховиків у другому рівні пенсійної реформи.

— Чи варто очікувати у 2011 році реалізації хоч би частини з тих концепцій чи стратегій, які приймалися і дискутувалися цього року?

— Так. Протягом поточного року УФУ разом із Міжнародною фінансовою корпорацією, Міністерством аграрної політики, учасниками ринку та вченими працювала над реалізацією Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні. Агрострахування — складний мультиризиковий вид страхування, який у жодній країні світу не розвивається без державної підтримки. Але вона можлива, коли всім учасникам зрозумілі правила гри, створена інфраструктура і система агрострахування. Тобто існують уніфіковані вимоги до страховиків, сформовані необхідні гарантійні фонди, стандартизовані продукти, тарифи, процедури врегулювання збитків, побудований механізм управління та нагляду за діяльністю агропулу СК.

Така система може запрацювати лише на підставі відповідного профільного закону і державної п’ятирічної програми, де визначено очікувані обсяги ринку, розміри фінансування програми за рахунок державного бюджету і механізм авансування.

— Що передбачає механізм авансування?

— Сьогоднішня система агрострахування викликає недовіру з боку аграріїв тому, що страхувальник платить 100% страхового платежу, а держава потім може компенсувати його частину, а може не дати компенсації взагалі, як це відбувається останні кілька років.

Ми пропонуємо розвивати агрострахування через інститут державно-приватного партнерства — Агробюро. Це об’єднання, наглядові функції в якому виконує держава, отримує кошти з державного бюджету і розподіляє їх між страховиками згідно з укладеними ними відповідними договорами. При цьому аграріям потрібно буде за страхування сплачувати лише свою частку страхового платежу, яка ймовірно становитиме 50%.

— Це реально реалізувати наступного року?

— Думаю, так. Питання відпрацьоване організаційно, нормативно і методологічно. Відповідний законопроект розроблено, й очікується його погодження від Кабміну. Проведено збори засновників Агробюро та підготовлено всі необхідні для його створення документи. Якщо влада підтримає цей процес, то ефективна система агрострахування може бути створена протягом наступного року.

Скажу більше: якщо влада і ринок спрямують максимум зусиль на цивілізований розвиток страхового ринку, то протягом найближчих десяти років частка страхування у ВВП збільшиться в рази. За нашими оцінками, до 5% ВВП. А це — інвестиції у вітчизняну економіку в розмірі щонайменше 80 млрд. грн., з яких 30 млрд. грн. — довгострокові.

КОМЕНТАРІ (0)