Новини

Головна Новини Новини Федерації Олександр Завада: Страхування може стати джерелом довгострокових ресурсів, яких так потребує Україна.

Олександр Завада: Страхування може стати джерелом довгострокових ресурсів, яких так потребує Україна.

22.01.2013
2012 рік став для страхової галузі періодом втрачених можливостей. Темпи зростання класичного ринку, що почали було прискорюватися на початку року, в останні місяці року знову уповільнились. Більшість законів, що так довго лобіювали страховики, так і не було прийнято, а відносини фінансистів з регулятором міцно «заморозились» на точці взаємного непорозуміння. Ці, та багато інших гострих питань страховики будуть вимушені вирішувати уже в 2013 році. Чи зможе страхова галузь протистояти кризі і що необхідно для цього зробити розповідає екс-президент Української Федерації Убезпечення (УФУ) Олександр Завада.

Про втрачені можливості

    Олександре Леонідовичу, з якими результатами страховий ринок закінчує поточний рік?

  — Через складні економічні умови, що склалися у країні, ринок не зміг реалізувати свій потенціал повною мірою. Класичне страхування зростало повільними темпами, частка чистих премій у ВВП залишатиметься на рівні 2011 року і складе  0,72% (за оцінкою УФУ). АвтоКАСКО, яке за підсумками півріччя зросло на 2%, наприкінці року стало демонструвати негативну динаміку. Причина — продовження тенденції старіння автопарку, а також підвищення ставок за позиками і фактично повна зупинка банками автокредитування. Тож зростання у цьому сегменті за підсумками 2012 р. складе не більш 1%. Динаміка ринку обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності автовласників за внутрішніми договорами (ОСЦПВ) також уповільнюється. Цим видом страхування вже охоплено понад 75% автовласників. Кількість  укладених договорів збільшиться  протягом цього року лише на декілька відсотків. Зростання ж обсягу страхових премій з цього виду, яке до кінця року складе, як очікується, близько 9%, пояснюється зростанням середнього строку дії полісів.  Позитивні тенденції спостерігалися в особистому страхуванні. Поштовх цьому виду дала активізація банками споживчого кредитування. Наступного року  очікуваний приріст чистих страхових премій класичного ринку складатиме біля 12% і незначно  перевищить рівень інфляції (7,4%). Тенденції цього року збережуться на ринках автоКАСКО (прогнозоване зростання до 8%) та особистого страхування (до 18%). Зростатиме і ринок ОСЦПВ (до 21%).

    —    Нещодавно законодавці скасували норму Податкового Кодексу, згідно з якою страховий ринок повинен був з 2013 р. перейти на загальну систему оподаткування. Якими будуть наслідки цього рішення для страхової галузі?

   —    Причини такого рішення очевидні: чиновники підрахували, що після переведення страхового ринку на сплату податку на прибуток віл страховиків  бюджет не отримає навіть тих надходжень, які одержує сьогодні. «Схемні» компанії платити податки в казну не будуть у будь-якому разі. Що стосується класичних страховиків, то вони зараз працюють на межі рентабельності або показують збитки. Однак цей крок може мати сумні наслідки як для страхового ринку, так і для самої держави. Повернення до системи оподаткування, яка діяла до 2011 року (3% на валові платежі за вирахуванням  внутрішнього перестрахування) створить умови для відродження на ринку схем у тому вигляді, в якому вони тоді існували Це означає, що втрати держбюджету можуть вирости у багато разів. Щоб цього не сталося, доведеться тепер відповідним органам державної влади намагатися проконтролювати кожну операцію. А це дуже не просте питання. Дуже не хотілося, щоб по репутації  страхового ринку було завдано чергового удару. Тому до питання оподаткування страхової галузі ми обов'язково плануємо повернутися в 2013 році.

    —    Чи маєте Ви намір заодно пролобіювати скасування єдиного соціального внеску на добровільні відрахування роботодавців за договорами страхування життя співробітників?

   —    Ми робимо все можливе, щоб цю безпрецедентну норму було скасовано. «Завдяки» їй групове накопичувальне страхування життя було фактично знищено. Аналогів цієї норми немає ні в Росії, ні в Європі. Експерти УФУ ретельно проаналізували міжнародну правову базу та українське законодавство, розробили проекти нормативно-правових актів, що скасовують несправедливий податок. Але порозуміння з владою поки знайти не вдається. Нам кажуть, що ЄСВ може бути скасовано лише в тому випадку, якщо ми запропонуємо компенсатори. Але вони просто не існують. Насправді при скасуванні ЄСВ за договорами лайфового страхування бюджет нічого не втратить. Адже щоб не платити цей податок,  підприємства просто перестають страхувати своїх працівників.

  Про стратегічні засади розвитку ринку

    —    Чого ринок очікує від держави у нормативній сфері  у 2013 році ?

  —    По-перше, ми очікуємо, що нарешті буде прийнято Стратегію розвитку страхової галузі. Адже відсутність затверджених на державному рівні цілей і орієнтирів зараз стримує розвиток ринку. Прийняття Стратегії повинно зміцнити роль страхування в економічній політиці і зробити його інструментом мінімізації ризиків не тільки для громадян і підприємств, а й держави в цілому. По-друге, ми сподіваємося, що наступного року буде прийнятий закон «Про страхування». Завдяки відстроченню його ухвалення ми отримали можливість скрупульозно відпрацювати кожну з норм законопроекту. Зараз документ знаходиться на фінальній стадії редагування. Залишилося всього декілька питань, які вимагають додаткового обговорення. Одне з них — регулювання діяльності страхових посередників, в тому числі тих, для кого ця діяльність не є основною. Важливо, щоб діяльність посередників не виявилася зарегульованою штучними нормами. Тому ми пропонуємо дотримуватися в цьому питанні Європейської директиви, що регламентує діяльність посередників, яка з 2006 року впроваджена в країнах ЄС. Таким чином ми зможемо гармонізувати українське і європейське законодавство в цій сфері. Інша важлива проблема, щодо якої потрібно знайти компроміс — впровадження інвестиційного та пенсійного страхування. У цьому питанні приводом для розбіжностей є конкуренція між різними видами діяльності — пенсійним забезпеченням та управлінням активами з одного боку, та страхуванням з іншого. Страховики життя на сьогодні накопичили значний досвід в організації продажів фінансових послуг клієнтам-фізичним особам. Досить сказати, що обсяг резервів страховиків життя вдвічі більший за обсяг накопичень НПФ. І це при тому, що ринок страхування життя отримав дуже серйозний удар у зв'язку з введенням ЄСВ. Страховики життя вже мають розвинену інфраструктуру, тисячі навчених агентів, розгалужену філійну мережу та значний досвід роботи з масовим клієнтом. Чи буде по-господарськи з боку  держави не використати цей ресурс при впровадженні другого рівня пенсійного забезпечення? Задіявши «потужності» компаній, держава зможе не витрачати кошти на створення системи з «нуля» і знизити витрати на її адміністрування.

   —    Яким чином законопроект «Про страхування» пропонує вирішити проблему забезпечення платоспроможності страховиків?

  —    Компромісне рішення цієї проблеми знайдено. Згідно з проектом, до 2018 р. регуляторні норми, що регулюють платоспроможність, будуть базуватися на моделі Solvency 1. І тільки з 2018 року буде здійснено перехід на нормативи Solvency 2, які зараз впроваджуються в ЄС. Закон створить умови для роботи і розвитку всіх компаній. У ньому немає передумов до того, щоб на ринку залишилися виключно великі страховики, оскільки передбачені законопроектом вимоги до платоспроможності побудовані з дотриманням принципу пропорційності. Чим більше компанія буде брати на себе ризиків, тим більше регуляторних норм до неї буде застосовуватися.

 

Про обов’язкове медичне страхування

    —    Ще один законопроект, що активно обговорювався у 2012 р.— «Про обов'язкове медичне страхування» (ОМС). Як Ви оцінюєте перспективи його ухвалення?

   —    Підготовка до впровадження ОМС в Україні ведеться дуже активно. Зараз відпрацьовуються питання впровадження сімейної медицини, реструктуризації самої галузі охорони здоров'я, підготовки лікувальних закладів до впровадження ОМС і т.д. Що стосується самої моделі обов'язкового медстрахування, то вона досі викликає дискусії. Існує велика спокуса створити ще один соцфонд та монополізувати цей грошовий потік. Але це невірний шлях. Зрозуміло, що громіздка структура-монополіст буде захищати, перш за все, власні інтереси, а не інтереси страхувальників. Фонд не буде зацікавлений у поліпшенні якості послуг, суть ОМС буде спотворена. Подібна система, можливо, буде вигідна закладам охорони здоров'я як додаткове джерело фінансування. Але вона не принесе користі ні роботодавцям, ні громадянам. Тому ми наполягаємо, що цей вид обов'язкового страхування повинен працювати на ринкових умовах, постачальники страхових послуг повинні конкурувати між собою, в тому числі, і за рахунок їх якості. Крім того, досі не визначені можливі джерела фінансування ОМС. І це ще одна причина, через яку цей вид страхування не почав впроваджуватися. Хоча ми вважаємо, що необхідні кошти можуть бути знайдені, зокрема, за рахунок залучення ресурсів з інших фондів - страхування від тимчасової втрати непрацездатності та від нещасного випадку на виробництві. Перший з них може скооперуватися з ОМС, а другий — перетворитися на обов'язкове страхування відповідальності роботодавця. Але щоб цей проект був успішно реалізований, і страховики могли брати в ньому участь, повинен бути жорсткий контроль. Це означає, що потрібно посилити роботу небанківського регулятора, зробити його більш прозорим, сильним, професійним. Щоб орган небанківського нагляду міг повною мірою здійснювати свої функції, викликаючи довіру не тільки у страховиків, але і у самої держави.

   —    Яким чином цього року складалися відносини страхового ринку з Нацкомфінпослуг?

   —    Дії комісії створювали компаніям багато складнощів. Регулятор відмовляв у видачі ліцензій (найчастіше з формальних причин), в реєстрації договорів перестрахування і т.д. Ми сподіваємося, що в наступному році робота Нацкомфінпослуг буде більш якісною. У цьому контексті знову потрібно порушити питання про платежі нагляду. Всі розмови про корупцію, які ведуться навколо цієї теми — лише відмовка, що прикриває небажання створити незалежне джерело фінансування для органу нагляду. Дев’яносто відсотків країн Європи успішно застосовують платежі нагляду, які, по суті, є аналогом бюджетного фінансування. Отримуючи фінансування з ринку, комісія зможе нормально працювати  — залучати професійні кадри, придбати технічне та програмне забезпечення і т.д. Сподіваюся, рано чи пізно ринок отримає професійного регулятора. Хоча не виключено, що це відбудеться тільки після його реорганізації — передачі функцій в НБУ або об'єднання з НКЦПФР.

   «Закон про агрострахування з держпідтримкою несе в собі серйозні ризики…»

    —    Як Ви оцінюєте наслідки набуття чинності закону «Про особливості страхування сільськогосподарською продукції з державною підтримкою»?

   —    Щоб цей вид страхування став ефективним, потрібно ще багато працювати. Закон, з нашої точки зору, дуже «сирий» і фрагментарний. Він несе в собі серйозні ризики як для страховиків, так і для клієнтів. Прописаний в документі механізм передбачає, що страхувальник зобов'язаний спочатку укласти договір і оплатити премію. Тільки після цього його заявка на виплату компенсації буде прийнята до розгляду. Але не існує жодних гарантій, що кошти на такі компенсації щорічно передбачатимуться в бюджеті в необхідному розмірі та виплачуватимуться в повному обсязі. Що буде відбуватися з укладеними договорами, якщо держава не відшкодує страхувальникам частину витрат на страхування? Чи може страхувальник розірвати такий договір? Чи може страхова компанія в цьому випадку застосовувати передбачені страховим законодавством штрафні санкції та утримувати частину коштів, які були витрачені нею на ведення справи? Відповідей на всі ці питання сьогодні немає. Ще одна серйозна проблема полягає в тому, що договори укладатимуться на принципах співстрахування компаніями-членами пулу. Поки не зрозуміло, яким чином будуть будуватися їхні взаємовідносини. З одного боку, солідарна відповідальність за цим видом не передбачена, тобто кожна СК буде відповідати перед клієнтом тільки в межах своєї частки. Але з іншого, це створює значні ризики для страхувальників. Вони не зможуть вибирати собі страховика, а будуть зобов'язані мати справу з кожним членом. Не факт, що всі компанії, які увійдуть до нього, будуть однаково відповідальні і сумлінні.

    —    Які ж ризики виникають у самих страховиків?

    —    Швидше за все, компаніям доведеться в повному обсязі перестраховувати на міжнародних ринках всі ризики понад власне утримання, віддаючи за це чи не в повному обсязі всі отримані від держави кошти. Відповідно до закону, держава зобов'язується надати позику фонду катастроф у разі настання катастрофічних подій. Але в жодному документі не зазначено, на який термін можуть бути надані ці кошти, які гарантії їх надання, хто буде зобов'язаний їх повертати і т.д. Багато питань і до системи виплат з агрострахування. Відповідно до закону, при страхуванні врожаю компанії зобов'язані виплачувати відшкодування в розмірі 100% збитку. У той же час розмір страхового платежу визначається з урахуванням рівня страхового покриття, тобто пропорції в якій  розмір збитку розподіляється між страховиком і страхувальником. Наприклад, при рівні покриття 80% страховик відшкодовує 80% збитку, а 20% залишаються на страхувальнику. Це означає, що недоотримуючи премії, компанії в будь-якому випадку будуть зобов'язані компенсувати 100% збитку. А якщо ні, хто зможе перешкодити страхувальникові, який заплатив за 50%-ве покриття ризику, подати на компанію до суду і отримати відшкодування збитку в повному обсязі на підставі відповідної норми закону? Через всі ці протиріччя агрострахування навряд чи зможе ефективно працювати. Зміни до закону повинні бути підготовлені та прийняті якомога швидше.

 Ринок автоцивілки очікує  на реформи

    —    Цього року системна криза спостерігалася на ринку «Зеленої карти». Подейкували, що Україна навіть опинилася на межі виключення з членів міжнародного бюро. Чи вдалося врегулювати цю ситуацію?

   —    Ми очікуємо серйозних змін на цьому ринку в 2013 р. Критична маса страховиків-повних членів, які не задоволені нинішньою ситуацією, перевищила 2/3. Для її поліпшення було розроблено і затверджено нову стратегію роботи. Повні члени МТСБУ ладні вдатися до радикальних заходів, щоб не допустити повторення скандалів, які розгорілися у зв'язку з банкрутством таких компаній як Інвестсервіс, Українська екологічна страхова компанія (УЕСК). Зокрема, з 1 січня 2013 р. набирає чинності новий порядок взаємин між компаніями-емітентами «Зелених карт». Їх резерви, що формуються під виплати за такими договорами, будуть «зв'язуватися» в фонді МТСБУ і контролюватися бюро. Завдяки цьому заходу на ринку повинен встановитися порядок. Фонд МТСБУ — це безпечна гавань для резервів. По-перше, страховики не зможуть витрачати їх на виплату завищених комісій посередникам. По-друге, якщо СК збанкрутує, ні вона, ні її кредитори  не зможуть забрати гроші з фонду, навіть за рішенням суду. Кошти можуть йти тільки на виплати відшкодувань. Такий захід є оптимальним, в усякому разі, до тих пір, поки не буде впроваджений пруденційний нагляд, і поки регулятор не зможе гарантувати мінімальний рівень платоспроможності всіх страхових компаній, що працюють на ринку.

    —    Але нещодавно створення такого фонду було запропоновано в законопроекті, що вносив зміни до закону про автоцивілку, і ви наполягали на ветуванні цього документу?

   —    Це зовсім різні речі. Закон пропонував створення в обов'язковому порядку окремого, вже п'ятого фонду.. Розмір відрахувань до нього було б встановлено адміністративно. Це містило в собі серйозні ризики втрати контролю страховиками за коштами своїх страхових резервів. Зараз же йдеться про запровадження додаткових внесків до вже існуючого фонду, але на зовсім інший ідеологічній платформі. Механізми сплати та використання додаткових внесків відпрацьовано самими членами МТСБУ і затверджено загальними зборами. Тобто мова йде не про норми, що насильно нав'язані «зверху», а про усвідомлене рішення самого ринку.

    —    Тоді, можливо, варто подумати про подібні заходи і для страховиків, що працюють на «внутрішньому» ринку автоцивілки?

   —    Така можливість зараз обговорюється в якості тимчасового заходу. Принцип пропонується той же — «зв'язування» резервів компаній. Тільки не буде централізованих виплат з фонду та централізованого перестрахування. Але дискусія з цього приводу тільки почалася.

    —    Чи бачите Ви необхідність у підвищенні вартості полісів автоцивілки?

   —    З лютого 2013 набирають чинності деякі норми нового закону про ОСЦПВ (закон № 5090 був прийнятий парламентом 5 липня 2012). Після цього виплати страховиків за шкоду,заподіяну  життю і здоров'ю потерпілих у ДТП, за приблизними оцінками, можуть зрости на 400 млн.грн. за рік. Зараз компанії, по суті, здійснюють тільки виплати на поховання. Адже медицина в Україні офіційно є безкоштовною, і потерпілі, як правило, не можуть підтвердити свої витрати на лікування, здебільшого неофіційні. Але за договорами, укладеними після 5 лютого 2013 р., страховики будуть зобов'язані виплачувати потерпілим компенсації в розмірі не менше гарантованих законом сум, незалежно від того, чи зможуть потерпілі надати в СК документи, що підтверджують їх медичні витрати. Тому платіж однозначно потрібно підвищувати. За попередніми оцінками, вартість автоцивілки в наступному році має зрости приблизно на 25%. Якщо Нацкомфінпослуг своєчасно не схвалить підвищення тарифів, виконання нових норм закону може опинитися під загрозою. Одночасно із зростанням цін потрібно вжити ряд заходів, щоб протидіяти демпінгу на ринку. Адже чим вище буде вартість полісів, тим більше у компаній буде спокуса нарощувати продажі за рахунок збільшення агентських комісій. У цьому контексті питання про зв'язування резервів з автоцивілки в фонді МТСБУ може стати дуже актуальним.

    —    Чи очікуєте Ви нових банкрутств компаній, що працюють на ринку обов'язкового страхування цивільної відповідальності автовласників?

   —    Проблема протидії недобросовісній конкуренції на цьому ринку все ще не вирішена. Зараз є дуже багато прихованих неплатоспроможних компаній. Вони працюють лише тому, що будують свою діяльність за принципом «пірамід», здійснюючи виплати за рахунок платежів від залучених нових клієнтів. Як тільки приплив грошей припиниться, вони тут же збанкрутують. Тому ринок якомога скоріше повинен пройти етап «очищення». Чим раніше регулятор і МТСБУ зможуть налагодити жорсткий контроль за діяльністю страховиків, і Нацкомфінуслуг почне зупиняти ліцензії недобросовісних СК, тим «гостріше» буде проходити процес. Ми побачимо на ринку справжній «вибух» — про банкрутство можуть одночасно заявити 10-15 компаній. Але втрати страхувальників і МТСБУ при цьому будуть менше, ніж якщо цей процес буде розтягнутий у часі. Недостатньо жорсткі заходи до порушників приведуть до того, що неплатоспроможні СК і далі будуть продавати поліси, нарощуючи обсяг своїх зобов'язань. Звичайно, у разі банкрутства компаній виплати потерпілим буде здійснювати МТСБУ. Але чи варто доводити до того, щоб на оплату їх боргів витрачалися десятки мільйонів гривень, що належать, у тому числі, сумлінним страховикам?

    —    Тобто ситуація все більше починає нагадувати 2009 р.?

   —    Ніхто не казав, що криза закінчилася, вона триває. Але зараз вона буде не така гостра як у 2008-2009 рр., бо розтягнеться в часі. У багатьох страхових компаній залишається все менше запасу міцності, вони все більше залежать від припливу нових страхових платежів.

    —    Що можна зробити для того, щоб не допустити загострення ситуації?

   —    На прикладі реформування ринку «Зеленої картки» страховики вже продемонстрували свою готовність до консолідації та прийняття, нехай болючих, але однозначно ефективних рішень. Тепер слово за регулятором. Якщо він зможе швидко імплементувати дієву систему протидії недобросовісній конкуренції, криза швидко мине, ринок почне відновлюватися й рости. Розвиток галузі також багато в чому буде залежати і від ставлення до неї влади. Важливо, щоб держава нарешті усвідомила, що страхування є ефективним механізмом управління ризиками та забезпечення стабільного економічного розвитку.  Також не можна забувати, що саме страхування може стати джерелом довгострокових ресурсів,  яких зараз так потребує Україна. Замість того щоб позичати кошти у міжнародних інвесторів і кредиторів, держава може сприяти їх акумулюванню за допомогою страхового ринку і направленню на інноваційний розвиток економіки. Але для цього спочатку потрібно підтримати цей ринок. І мова не про бюджетні кошти. Якщо інвестори побачать реальний потенціал в українському страхуванні, вони самі будуть вкладати капітали в його розвиток. Потрібно лише, щоб держава забезпечила належне регулювання ринку і прийняття адекватної законодавчої бази. Тоді страхування вже через кілька років стане потужним локомотивом розвитку економіки.

 Про УФУ

    —    Ви займали посаду президента УФУ з дня заснування цієї організації. Однак наприкінці грудня загальні збори членів Федерації затвердили кандидатуру нового президента — Андрія Перетяжка. З чим пов'язані кадрові перестановки, і яким чином вони можуть змінити стратегію роботи УФУ?

   —    Будь-які стратегічні рішення в УФУ завжди приймаються всіма членами Федерації. Принципи та можливості кадрових ротацій закладалися ще при її створенні. Обрання нового президента не було миттєвим рішенням. Консультації з цього приводу велися з літа. Після розгляду декількох можливих претендентів на посаду президента УФУ, було обрано кандидатуру, яка найбільш відповідає вимогам нинішнього часу. Безумовно, новий керівник — це нові ідеї, нові проекти. І учасники Федерації очікують, що зміни, які відбулися в президії і керівництві УФУ, дадуть можливість не тільки розвивати колишні досягнення, але й рухатися в нових напрямках. Напередодні Нового Року загальні збори також затвердили основні напрямки діяльності УФУ, а Президія - План роботи Федерації. Тому ми починаємо рік з чітким розумінням, що маємо робити задля досягнення  нашої головної мети  якою залишається — розвиток класичного страхового ринку в Україні, а це означає - прозорого, платоспроможного, клієнтоорієнтованого, такого, що повною мірою забезпечує потреби суспільства в управлінні багатоманітними ризиками сучасного світу.

Тетяна Письменна

Скачати файл«УКРАЇНА БІЗНЕС РЕВЮ» №1-2 ВІД 14.01.2013 Р. (704.33 Kb)

КОМЕНТАРІ (0)