Новини

Головна Новини Новини Федерації Спільна заява груп «Пенсійна реформа» та «Податкова реформа» РПР щодо зниження ставки ЄСВ до 22 %

Спільна заява груп «Пенсійна реформа» та «Податкова реформа» РПР щодо зниження ставки ЄСВ до 22 %

06.01.2016
Українська федерація убезпечення
Спільна заява груп «Пенсійна реформа» та «Податкова реформа» РПР щодо прийняття законопроекту 3688 та зниження ставки ЄСВ до 22 % з 2016 року

    24 грудня 2015 року Верховна Рада України проголосувала за законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році № 3688, яким крім іншого, зменшується розмір ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) з диференційованої 36,76−49,7 % до єдиної ставки в розмірі 22%. Ми підтримуємо цей крок, який був обумовлений необхідністю суттєвого зниження навантаження на заробітну плату і був передбачений Коаліційною Угодою, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, Меморандумом з МВФ, а також був ключовою реформою, що була передбачена Дорожньою картою реформ Реанімаційного пакету реформ.

    Варто відзначити, що суттєве зниження ЄСВ призвело до принципово іншої ситуації, яка існувала до цього в сфері публічних фінансів. З одного боку, ця реформа дає можливості для розвитку економіки, детінізації заробітних плат та у подальшому – зростання доходної частини бюджету. Проте, з іншого боку, зниження ставки ЄСВ, який на сьогодні є основним джерелом наповнення «пенсійної ємності» (загальні витрати необхідні для фінансування усіх пенсійних зобов᾿язань держави, що забезпечуються як з Пенсійного Фонду, так і з Державного бюджету), призвів до різкого підвищення частки фінансування пенсій з Державного бюджету з 32 % у 2015 році до 55 % у 2016 році. По факту, це означає:

  1. остаточну втрату пенсійною системою України її страхового принципу;
  2. припинення існування солідарної пенсійної системи у тому вигляді, в якому вона передбачена відповідно до чинного законодавства про загальнообов᾿язкове пенсійне страхування;
  3. неспроможність держави забезпечити сьогодні рекомендований міжнародними нормами коефіцієнт заміщення втраченого заробітку пенсією на рівні 0,5, що означає фактично остаточну ліквідацію принципу соціальної справедливості у пенсійному забезпеченні;
  4. частка наповнення «пенсійної ємності» з Державного бюджету буде і надалі зростати, що може мати нагативні соціально-економічні та політичні наслідки.
  5. була відсутня комунікація з суспільством у частині роз᾿яснення соціально-економічних наслідків, а саме: не було артикульовано чинним пенсіонерам щодо суттєвого зниження коефіцієнту заміщення, а працюючим – що, починаючи з 2016 року, роботодавець буде відраховувати на фінансування пенсій значно менші суми з їхнього фонду заробітної плати;
  6. зменшення розміру відрахувань до Пенсійного фонду не викликало зобов᾿язань та стимулів у роботодавців щодо додаткових (як обов’язкових, так і добровільних) відрахувань на пенсійне забезпечення працівників, а тому, відповідно до методики нарахування пенсій, «нові» пенсіонери будуть отримувати виплати значно менші відносно їхніх доходів впродовж трудової діяльності;
  7. намагаючись максимально наповнити «пенсійну ємність» за рахунок внутрішніх ресурсів пенсійної системи, зокрема шляхом верифікації пенсійних виплат, Уряд фактично унеможливив негайне запровадження другого рівня пенсійної системи – обов᾿язкового накопичувального пенсійного страхування, тоді як, за пропозиціями РПР − саме ці компенсатори мали стати джерелом для запуску другого рівня з метою підвищення коефіцієнту заміщення на рівня європейських стандартів пенсійного забезпечення (50−60%).

 

На думку експертів необхідно:

  1. запровадити за результатами ретельних актуарних розрахунків та моделювання довгостроково стійку (умовно-накопичувальну)систему пенсійного забезпечення у 1-у рівні;
  2. негайне запровадження другого обов᾿язкового накопичувального рівня системи пенсійного забезпечення шляхом перерозподілу ЄСВ: 20 % - на умовно-накопичувальний і 2 % на обов᾿язковий накопичувальний (індивідуальний пенсійний рахунок фізичної особи в недержавному пенсійному фонді) з подальшим поступовим зростанням ставки відрахувань на 2-ий рівень;
  3. «брутизація» заробітної плати, тобто – часткове перенесення навантаження зі сплати ЄСВ з роботодавця на робітника, що матиме позитивні соціально-психологічні наслідки у частині усвідомлення реальних зобов᾿язань особи щодо власної участі у забезпеченні гідного життя після виходу на пенсію;
  4. позбавити пенсійну систему невластивих для неї видатків шляхом внесення змін до законодавства України, а саме: визначення поняття «пенсія» виключно як платежу, який забезпечується за рахунок страхових внесків та здійснюється виключно із настанням віку, визначеного законодавством. Всі інші зобов᾿язання держави, такі як пенсії за вислугу років, по інвалідності, спеціальні пенсії, різноманітні надбавки до пенсій, тощо визначити у законодавстві як «соціальні доплати», що повинні залежати від майнового цензу та піддаватися верифікації;
  5. забезпечити негайну верифікацію всіх соціальних і пенсійних виплат, як це передбачено у прийнятих законопроектах № 3628 і № 3629, а також розробити нові механізми виключення з соціальної частини пенсійного забезпечення тих осіб, які за своїм майновим станом не потребують отримання додаткових благ від держави.

   Вважаємо за доцільне вказати Кабінету Міністрів на ряд суттєвих недоліків під час проведення реформи зі зниження ставки ЄСВ:

   Зважаючи на викладене вище та з метою попередження негативних соціальних, економічних і політичних наслідків, пропонуємо Кабінету Міністрів України напрацювати спільно з експертним середовищем наступні законодавчі ініціативи:

   Ці, а також інші пропозиції, експерти Реанімаційного пакету реформ готові надати у більш деталізованому вигляді, а також спільно напрацьовувати необхідні зміни до законодавства з їх реалізації і подальшої імплементації.

 

Експерти групи РПР Пенсійна реформа

Експерти групи РПР Податкова реформа

КОМЕНТАРІ (0)